90-річниці від дня народження черкаського художника Василя Павловича Євича присвячується

Василь Павлович Євич народився 16 вересня 1930 року у селі Багва на Черкащині.

Євич В.П.

Навчався майбутній митець у Одеському художньому училищі. Після його закінчення став викладати креслення і малювання у школах Черкащини. Там і розпочалось його творче життя. Особливо воно пожвавилось у 1970-х роках, коли Василь Павлович переїхав до Черкаського району. Він жив у селі Леськи, працював у Черкасах і активно ввімкнувся у мистецьке життя області.

Василь Євич був учасником багатьох обласних та республіканських виставок. У 1989 році його прийняли до Спілки художників України.

Земний шлях митця обірвався у 1994 році, але його творчість, заснована на українській тематиці та сповнена любові до життя, знаходить все нових і нових шанувальників.

Усі, хто особисто знав Василя Євича, пригадують, що він мав вокальний талант і дуже любив українські народні пісні, тому не випадково його художня творчість сповнена духом українського фольклору. Але художник не просто ілюстрував, а точніше інтерпретував український пісенний  фольклор.

Багатою палітрою художніх засобів, мелодійністю, метафоричністю. Відзначається твір художника «Розпрягайте, хлопці, коні..» (1978 р.). Ця робота створена на пісенні мотиви, оспівує і утверджує душевну красу й моральну чистоту людей.

Євич В. П. Розпрягайте хлопці коней Ж-731

«Розпрягайте, хлопці, коні..»

Народна пісня «Як засядем, браття, коло чари» також  надихнула художника. Так був створений твір «Кришталева чара». Василь Євич з гумором переповідає відому народну пісню. І не випадково композиційним центром цього твору є постать смерті в чорному вбранні та трояндою за ребром. Козаки припрошують її випити разом із ними:

А як прийде, браття, костомаха,

А як прийде, браття, із косой.

Я скажу їй: «Будь здорова, свахо!

Випий кумцю люба, і зо мною!»

Художник не випадково зображує захмарене небо з двома сонцями і двома місяцями. На «молодику» висить відро, що віщує дощ. Химерний пейзаж відповідає ірреальності ситуації.

Євич В.П. Кришталева чара Ж-708

«Кришталева чара»

Художник не лише знав народні пісні та легенди, а ще цікавився українською історією та традиціями.

Уособленням весни є образ дівчини, що став центральним у творі «Веснянки» (1990 р.). Навколо голови дівчини висвітлюється ореол, художник немов натякає на ангельську сутність цієї фантастичної красуні. Здається, що в тому ореолі випромінює сам весняний бог Ярило, що закликає яро жити, яро кохати і яро врожаїти. Навколо витанцьовують журавки. Як же треба було відчувати ритм поетичної лінії, щоб так довершено зобразити птахів, їхні довгі шиї у плавних вигинах-ритмах, вигадливих позах.

Євич В. П. Веснянка Ж-706

«Веснянки»

Кожний елемент твору «Скіфія. Амазонка» промовляє до нас, відкриваючи давні таємниці скіфської культури, однією з яких є існування вправних жінок-воїнів. Вільним та чуттєвим постає перед нами образ амазонки у трактуванні Василя Євича. Художник акцентує нашу увагу на виразних жіночих формах, на гармонійному єднанні амазонки з природою, адже у першу чергу вона – продовжувачка роду. Зображені лук та стріли нагадують про те, що ця жінка – воїн. Як відомо, скіфи вели кочовий спосіб життя, тому не випадково образ амазонки поданий та тлі розлогого степу.

Ця робота виконана художником у притаманній йому декоративній манері, також автор намагався бути історично правдивим: кожний елемент твору характеризує особливості культури скіфів. Зображені вироби із золота нагадують про розвинене ювелірне мистецтво цих кочовиків. А такі деталі, як згасле вогнище та одинокий кінь, доповнюють наші уявлення про їхній спосіб життя і водночас створюють відчуття поетичності та загадковості.

Євич В. П. Скіфія. Амазонка Ж-707

«Скіфія. Амазонка»

Одному з давніх видів народного мистецтва – писанкарству – присвячений твір Василя Євича «Народна творчість» (1972 р.). Художник не переобтяжує композицію дрібними другорядними деталями, майстерно використовує колірне акцентування.

На тлі домотканої скатертини подане все для творення писанок: корячок із яйцями, глечик з водою, фарби із пензликами, у лівому кутку електрична плитка для розплавлення воску і нагрівання писачка. А в центрі – саморобне ликове решето, у якому підсихають вже готові писанки. Цей твір сповнює нас радістю та святковим настроєм, та стверджує непохитність народних традицій та зв’язку поколінь.

Євич. Народна творчість ТЗ

«Народна творчість»

Онлайн-виставку підготовлено на основі творів з фондової колекції Черкаського художнього музею.

За матеріалами статті К. Ю. Камінської «Ліризм Шевченкового краю у творчості Василя Євича». Музейний альманах № 4-5 2014 р.

 

Архів подій музею:

Останні записи: