«Я в серці маю те, що не вмирає…»

Виставка живопису Івана Дороша та Віри Кравченко

Мистецький тандем Івана Дороша і Віри Кравченко з села Благодатне 6 травня 2021 року вже втретє презентував свій творчий доробок у Черкаському художньому музеї.

Благодатне, Деньги, Крутьки, Мельники, Коробівка – такі рідні багатьом черкасцям назви зустрічаються у підписах до творів Івана Дороша і Віри Кравченко. Вони виїздять разом на пленери. Для творів обох художників характерна справжня українська народна композиційність, Проте, незважаючи на багаторічну творчу співпрацю, у кожного з них свій власний впізнаваний почерк і своя колористика.

Їдучи черкаською дамбою, особливо восени, коли теплі фарби плавно розтікаються по кронах дерев, можна впіймати себе на тому, що розглядаєш пейзажі Івана Дороша, бачиш світ його очима. А на цьогорічній виставці автор представив ще й портрети трьох видатних українських письменників з ілюстраціями до їхніх творів.

Віра Кравченко вважає Івана Дороша своїм учителем і шанобливо прислухається до його порад. Проте, якщо раніше ми безумовно класифікували твори художниці як народну картину з притаманними їй сюжетами та увагою до дрібної детальності, то на останній виставці помічаємо значний ріст художньої майстерності Віри Кравченко, що особливо помітно в її акварелях.

Лейтмотивом цьогорічної спільної виставки стали найбільш цитовані слова з «Лісової пісні» Лесі Українки. Твори поетеси, розібрані народом на цитати, й нині дарують нам надію та є дороговказом у житті. У контексті виставки Івана Дороша і Віри Кравченко слова: «Я в серці маю те, що не вмирає…» звучать особливо актуально. Вони містять у собі зрозумілий для авторів сенс: не вмирає мистецтво, воно буде вічно жити.

А нам хотілось додати: і любов. Так, саме любов до життя, до своєї малої батьківщини, до рідних краєвидів, лісових галявин і тихих річкових заплав, до туманних ранків і морозяних днів прочитується у кожному творі благодатненських художників.

Виставка діє до 6 червня 2021 року.

Архів подій музею: