З нагоди Дня хрещення Київської Русі-України, що відзначається щорічно 28 липня – у день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира, Черкаський обласний художній музей презентує виставку творів із власної фондової колекції.
Офіційно історія християнства в Україні починається з масового хрещення киян у річці Почайна, що відбулось 988 року за наказом князя Володимира Великого.
Християнство відігравало й відіграє особливу роль у житті українців. Неможливо уявити життя нашого народу без відвідування храму та щирої молитви. А великі й маленькі ошатні християнські собори та церкви у творчості українських митців стали символічним відображенням духовності.
Так, у триптиху «Історичні пам’ятки Києва» Заслуженого діяча культури України Петра Сулименка (1914-1996) постає Троїцька надбрамна церква Києво-Печерської лаври, що була побудована протягом 1106-1108 років і єдина неушкодженою збереглася до наших часів. Недаремно художник зображує людей, що поспішають до давньої святині. Так церква, поєднуючи минуле з теперішнім, виступає беззаперечним символом нескінченості буття.
Сулименко П. С., «Троїцька надбрамна церква у Лаврі»
Привертає увагу зображення пам’ятного знаку, встановлений на честь Хрещення Русі у місці, де ймовірно і відбулась ця визначна подія.
Сулименко П. С., «Місце хрещення Русі»
Осяяній сонячним світлом Михайлівській церкві, присвячена ще одна частина триптиху «Історичні пам’ятки Києва». Церква, зображена у реалістичній манері, немов натякає на випробування часом та одночасно стверджує перемогу вічного над тлінним.
Сулименко П. С., «Михайлівська церква Видубицького монастиря»
Давні київські церкви та дзвіниці, свідки багатовікової історії українського народу, постають у творах Сергія Галая «Церква у Ботанічному саду» та Дмитра Барановського «Печерський дзвін». Твори художників викликають особливі відчуття, що народжені усвідомленням сакральної сили та величі культових споруд.
Барановський Д. Л., «Печерський дзвін»
Галай С. М., «Церква у Ботанічному саду»
Тема храмової архітектури знайшла своє відображення у творчості Народного художника України Івана Бондаря. Так, у роботі митця «Жнива у Мошнах» на тлі блакитного неба перед нами постає Спасо-Преображенська церква, будівництво якої було завершено у 1839 році. У храмі, побудованому за проєктом італійського архітектора Джорджо Торічеллі, відобразились стильові ознаки романтизму, неоготики та східних традицій архітектури.
Бондар І. І., «Жнива у Мошнах»
У творі «Церква, де поховано Богдана Хмельницького» художника Сергія Латанського перед нами постає зведена у стилі раннього козацького бароко Іллінська церква, що знаходиться у с. Суботів на Чигиринщині. Цей храм побудований у 1653 році, за іншими даними у 1656 році, за наказом Богдана Хмельницького як родова церква-усипальниця.
Латанський С. В., «Церква, де поховано Богдана Хмельницького»
Урочисто-святковим постає у роботі Олександра Шаповалова Свято-Троїцький кафедральний собор міста Черкаси. Цей храм зводився протягом 80-тих років ХХ століття і був освячений у 1991 році.
Шаповалов О. В., «Свято-Троїцький собор у Черкасах»
Зображення культових споруд або ж пейзажі з храмами художника-аматора Олексія Слюсара відтворюють особливий світ, що викликає у глядача різні відчуття та емоції — від трепетних та щемливих до радісно-піднесених і примушує замислитися над сенсом людського буття.
Слюсар О. Г., «Храм у м. Суми»
Слюсар О. Г., «Безмежні далі»
Слюсар О. Г., «Сорочинська церква»
Понад тисячу років, виблискуючи золотом на сонці, здіймаються у високе синє небо України церковні бані, увінчані хрестами, і дарують усім нам надію на добро, Божу ласку і світле майбуття.