Логотерапія мистецтвом: Річ і Людина в «суспільстві споживання» (до філософії візуальних образів Івана Марчука)

У «суспільстві споживання» актуалізуються різні виміри екологічної свідомості, оформлюються проблемні питання екоестетики. Спосіб життя, спрямований на культ речей та задоволення, спонукає до переосмислення статусу Речі в культурі, зміни її предметності та функціональності. Надмірність пов՚язана з «перевантаженням» простору культури речами. Про це попереджав ще на початку ХХ століття німецький філософ і соціолог Георг Зіммель як про певний «перекіс» між формою і змістом культури. Нагромадження форм невблаганно призводить до втрати змісту.

Практика потлачу  в культурі історично покликана регулювати надмір речей. Потлач – демонстративний обмін дарами та, часом, ритуальне знищення надміру матеріальних цінностей, був поширений в архаїчний суспільствах. У праці «Символічний обмін і смерть» французький філософ Жан Бодрійяр звертається до етнологічних розвідок Марселя Мосса й порівнює первісний і сучасний потлачі. В архаїчних суспільствах потлач був способом підтримання рівноваги світобудови, універсального закону справедливості, нормою співбуття та підтримання цілісності роду. Дарування та прийняття дару в архаїчних суспільствах мало символічну цінність і було частиною економічних відносин. Безкорисливого дару як нееквівалентного обміну первісний символічний процес не знає. В «суспільстві споживання» рівноцінний символічний обмін є неможливим і потлач постає лише як чинник влади. Він втрачає своє значення як ритуальна практика, адже сучасний символічний обмін не включає традицію, що було характерним для архаїчних суспільств.

Протиборство двох начал – помірності й надмірності – є характерним для багатьох давніх цивілізацій. Рефлексія з приводу цього феномену відбулась у давньогрецькій філософії (міра, порядок, симетрія, гармонія). Але рівновагу  еквівалентного обміну як підтримки гармонії світобудови в європейській культурі було порушено. Тепер суспільний устрій «споживання» спирається на «нееквівалентний обмін без відплати».

У «суспільстві споживання» предмети втрачають функцію корисності. Споживчу вартість замінює символічна вартість – престиж, влада, добробут. Усі символи є товаром. Усе можна створити, обміняти та продати. Руйнується і відмирає зв᾿язок між символами й реальністю. Ці процеси розгортаються також в сучасному медіапросторі, площині маніпулювання надміром знаків, які починають функціонувати як символи. Сам символічний обмін постає агресивною грою, де не діють жодні закони. Як зразок, Жан Бодрійяр наводить художній аукціон. Це змагання в руйнівних у своїй щедрості витратах (аналог первісного потлачу). Втрачається здатність розрізнення справжнього – несправжнього, реальність підмінюється умовними подобами. За Жаном Бодрійяром, в цій моделі сама людина за життя може перетворитись на симулякр.

Зміна статусу Речі в «суспільстві споживання» змінює також людину та створює нову екзистенційну ситуацію – «тугу за сакральною річчю». Сучасна екоестетика утверджує «утривалену насолоду Річчю», не її економічною, а онтологічною цінністю, її сакральною сутністю, автентичністю Оригіналу, історичною унікальністю, майстерністю ручної роботи тощо.

Пропонуємо зануритися у світ образів всесвітньо відомого художника-мислителя Івана Марчука, одна з робіт якого «А мудрість томилась далеко на дні…» (1995 р.) знаходиться в експозиції Черкаського обласного музею. За допомогою авторської техніки пльонтанізму художник розкриває світовідчуття людини доби «поглинання речами». В інших роботах художника ця тема не втрачає актуальності, усебічно розкривається символічна сутність світу речей, що постає як основне питання його візуальної філософії «Що є людина?»

  1. Зиммель Г. Избранное. Т. 2. Созерцание жизни. М.: Юрист, 2010. 350 с.
  2. БодрийярЖ. Символический обмен и смерть. М.: Добросвет, 387 с.

Марчук І.С. А мудрість... Ж-855

Марчук Іван «А мудрість томилась далеко на дні…» (1995 р.)

Image29Image24

Image25

Image43

Марчук Іван (з офіційного сайту Романа Свердюка)// [Електронний ресурс] Режим доступу: http://sverediuk.com.ua/ukrayinskiy-hudozhnik-ivan-marchuk/

Архів подій музею: