Логотерапія мистецтвом: Квітотерапія. У чому таємнича сутність квітки?

Сучасні арт-терапевтичні практики звернено до цілющої сили мистецтва, яка сходить до прадавніх форм хромотерапії (лікування кольором) та квітотерапії (відповідно, – лікування квітами). Якщо про хромотерапію маємо більш-менш повне уявлення, то про квітотерапію, як правило, говоримо в ракурсі ментальної схильності українців до зображення природи, зокрема різнобарв’я квітів. Ми сприймаємо візуалізовану енергетику квітів, яку розкривають художники у свої картинах, передаючи їх силу і водночас ніжність, відтворюючи діапазон різних емоційних станів.

В Індії здавна лікують ароматом квітів і підтримують культові практики їх медитативного споглядання, що є шляхом до божественного просвітлення, згідно з Пушпою Аюрведою. У стародавньому Китаї особливу увагу приділяють кольору квітів, адже для цієї культурної традиції є характерною надзвичайна чутливість до кольору.

У фітогномиці Джованні Батиста дела Порта, італійського лікаря і філософа XVI століття, є ідея про зв’язок зовнішнього вигляду рослини і людських органів, використання цих рослин у лікуванні різних захворювань. Так, жовті рослини допомагають очистити жовч, чорні корисні при меланхолії, трави, що ростуть у щілинах скель руйнують камені в нирках, тощо. Отже подібне викликає подібне. На думку вченого Всесвіт – велика знакова система, усі речі в якій взаємопов’язано на основі симпатії і антипатії, тому лікує нас лише те, що на нас самих схоже. До слова, в той далекий час значення теорії Джованні Батиста дела Порта до кінця не зрозуміли.

Англійський лікар-гомеопат Едвард Бах в 1930-х роках ХХ століття розробив квіткову терапію. Він створював квіткові еліксири з метою лікування різних захворювань. Але згодом вчений дійшов висновку, що квіти більш сприяють душевному балансу, ніж лікуванню безпосередньо фізичних негараздів чудодійними еліксирами, що з них виготовлено. І дійсно – спілкування з квітами гармонізує внутрішній стан людини. Яскраво-червоні – стимулюють, синьо-фіолетові – зосереджують на глибинних відчуттях, ніжно зелені та рожеві – розслабляють та заспокоюють. І все це супроводжується певними думками і переживаннями.

Мабуть, будь-яку терапію дійсно варто починати з Душі, тому художники часто зображають квіти, не втомлюються розкривати їхню красу.

Квітка – це завжди коло. Аніела Яффе, послідовниця К. Юнга, відома дослідниця символів в образотворчому мистецтві, розглядає коло як символ психічної цілісності. Вона розкриває значення квітки лотоса в буддизмі, зокрема у тибетському ламаїзмі, описує геометричні візерунки для східної медитації – мандалу і янтру. Янтра в індуїзмі вважається графічним аспектом Божества, свідченням повноти уявлення про Всесвіт, єдності утримання (ян-) та звільнення, очищення (тра-). Вона має складний символізм та візуально нагадує квітку. Також згадуючи про абстрактне коло в живописі Дзен та про мандали у мистецтві західної Європи, А. Яффе звертається до більш давнього коріння кола – колеса.

«Сонячні колеса» у язичницькій традиції «з’являються вже у наскельному мистецтві, що відносять до доби неоліту, коли колесо ще не було винайдено людиною» (с. 314). Поява таких «коліс» обумовлена потребою «переживання архетипного внутрішнього образу» (с.314), який рухається по колу.

Живі квіти містять у собі цю магічну природу кола. Українські художники традиційно звертаються до квітів, у яких вбачають особливу сакральну цінність. Одна з таких квіток – сонях.

Ми милуємося жовто-гарячими ланами та яскравими «головами» соняхів з естетичної точки зору. Проте соняшник – другий хліб, адже життя українця неможливо уявити без духмяної соняшникової олії. Здавна соняхи росли на кожному подвір’ї, ними розмальовували хати ззовні і всередині, вишивали на рушниках та сорочках.

Сонях – багатозначний символ. В картині світу багатьох українців сонях – невід’ємний атрибут народної творчості. Це – сонячна квітка, адже завжди дивиться на сонце. Тому найперша асоціація – світло і життя. Також він здавна репрезентує чоловічу енергію і силу, «чубатий красень» за народною приказкою «стоїть гарний, як соняшник у цвіту».

З любов’ю й пошаною українські майстрині включають його у різні асоціативні контексти.

Пропонуємо різні інтерпретації «колес-соняхів» талановитими черкаськими майстринями Сосуліною Тетяною, Задорожньою Вітою, Шинкарчук Христиною.

Яффе А. Символ круга // Человек и его символы.  СПБ, 1996. С.311-336

 

008_(1)

Сосуліна Тетяна. Сонячна квітка, гобелен, вовна, сізаль, авт. виконання, р-р 60х60, 1994. Робота експонувалась на Всеукраїнській пересувній виставці до 115 річниці від дня народження Катерини Білокур — Київ, Полтава, Київська область. Нині робота зберігається у Канівському музеї народного декоративно-прикладного мистецтва

Вiта_Задорожня_Декоративний_живопис,_фанера,_акрил,_лак__2019__o

Задорожня Віта. Декоративний живопис, фанера, акрил, лак, 2019.

Bezymyannyj-2

Шинкарчук Христина. Любов до України. Настінний розпис. 2014.

 

 

 

 

 

Архів подій музею:

Останні записи: