Логотерапія мистецтвом: Задавнення. «Король з синім левом» Бориса Егізаряна

Я пишу так, як хотів би жити
Борис Егізарян

Борис Егізарян, один з найкращих українських живописців, живе у Києві. Сам себе він називає «вірменським українцем», адже його формувало і вірменське «коріння», і українське середовище. Він говорить: «Моє коріння у мене в горах, в давній вірменській культурі. Але тут, у Києві, я покрився особливим налітом сучасного мислення і таки оксамитовим відтінком ніжності та лірики української поезії» (З інтерв’ю з Т. Бородіною).

У колекції Черкаського обласного художнього музею є його картина «Король з синім левом» (1997). Вона незвична. Мовчазна. З особливою темпоральністю давнини… Сам Борис Егізарян стверджує, що як художник він народився не в наш час, а у добу Середньовіччя.

У ХХІ ст. інноваційних технологій, досконалих технік реставрування, культу усього нового і блискучого, ефект «задавнення» (рос. «устаревания») стає глядачеві вкрай необхідним. Сьогодні культурні практики спрямовано не на забуття минулого, а скоріш на його включення в ігрові стратегії, у процес невпинного оновлення.

Мабуть, тому, за принципом компліментарності, раптом приходить душевна втома від надто досконалих образів, яких наче не торкнувся час. Робота часу дуже важлива, ми маємо її бачити. Як ми її бачимо в обличчях близьких нам людей, що з роками втрачають безтурботне сяйво молодості. Час – це цінність. Речі, над якими працює час, вражають своєю таємничою правдою, відвертістю щербин, подряпин, потертостей, померклостей…

Проте «задавнення» теж буває різним. Наприклад, у знаменитому проєкті Демієна Херста «Скарби із загиблого Неймовірного» (2017), воно «інсценує» реальність знахідки. Ми бачимо тисячі артефактів, нібито піднятих з морської безодні, понівечених часом, адже третина експонованих робіт наче «заросла» різнокольоровими коралами й молюсками. І ми розуміємо, що це понівечення має свідчити про автентичність. Проблему автентичності Демієн Херст підіймає на філософський рівень осмислення. Проте його проєкт – це лише грандіозна симуляція справжнього.

У творах Бориса Егізаряна ми бачимо інше призначення «задавнення», як повернення до першоджерел нашої пам’яті, що зберігає сліди істинних цінностей. Вони «просвічують» крізь час. У цьому їх особлива, невимовна краса.

Поверхні картин Бориса Егізаряна з вкрапленнями світла нагадують давні фрески. Світло створює ефект пульсації, кожна деталь відчувається візуально-дотично, а контур лише підкреслює вібраційний рухливий фон, що лише умовно поділений на сегменти. Ковчег, соковитий гранат, риба, птахи, овали облич, позбавлених індивідуальних рис, люди і янголи… у поєднанні передають магічну музику його картин. Ми бачимо сліди подій, які давно минули та відчуваємо свою причетність до них.

Про образ лева, який часто зустрічається в картинах Бориса Егізаряна, сам художник розповів, що колись давно в Вірменії жили леви, тому вони часто присутні в вірменських міфах і казках. Є два різновиди: лев-хижак і лев – символ царської влади, їх представлено у його серіях картин «Синій лев з царем» та «Червоний лев з царем». Лев поряд з царем – символ лагідності. Царську лагідність лева художник приписує царю Давиду. Як свідчить сам автор, – «лагідність – найсильніша і царська якість чоловіка… Хоробрими бувають лише лагідні духом» (Із інтерв’ю з Б. Пінчевською). Найбільший людський порок – боягузтво, відповідно, найбільша моральна чеснота людини – хоробрість.

У візуальній філософії своїх картин Борис Егізарян виводить формулу цільності людини. Вона полягає у її інтуїтивній причетності до прадавніх джерельних образів культури, пов’язана з особливою здатністю до глибинної рефлексії минулого. А це – сміливість зізнатися, хоча б самому собі, у власних помилках, вміння пробачати і любити. На думку художника, без минулого не може бути майбутнього, адже лише минуле дає нам можливість виправити помилки.

Можливо тому «задавнення» на картинах Бориса Егізаряна таке осяяне…

Куратор: Оксана Пушонкова.

9. Єгіазарян Б. Король із синім левом Ж-1163

 

 

 

 

 

 

 

Егізарян Борис. Король з синім левом (1997) – з експозиції Черкаського художнього музею.

Архів подій музею:

Останні записи: