Логотерапія мистецтвом. Дещо про ретрити, або як правильно переживати карантинне усамітнення?

Логотерапія мистецтвом

Дещо про ретрити, або як правильно переживати карантинне усамітнення?

У грудні 2020 року відбулась низка інтерактивних зустрічей «Дзен-ретрит: карантинне усамітнення 2020» зі студентами ЧНУ імені Богдана Хмельницького на платформі Meet. Куратор: Оксана Пушонкова.

Коли в ситуації карантину ми позбавлені можливості інтенсивного спілкування, мусимо опановувати інші способи пізнання світу та засоби творчого самовираження. Дізнавалися про дзен-ретрити – практики усамітнення з метою самопізнання та винайдення внутрішнього ресурсу для життя і творчого розвитку. Ці практики включено до широкого кола медитативних ретритів, що мають витоки не лише у дзен-буддизмі, а й у суфізмі, культурних традиціях затвірництва і відлюдництва.

Здається, що ситуація карантинної самоізоляції є дещо схожою з відлюдництвом, проте ретрити набули популярності ще в докарантинну добу, з настанням цифрової ери. Життя людини кінця ХХ – початку ХХІ століття стає надто складним у підтриманні різних форматів реальності та прискореному часі подій, тому виникає потреба в уповільненні та самозаглибленні. Ретрит стає трендовим напрямом в психотерапії, націленим на відновлення життєвих сил (життєвої енергії) людини в нових умовах перебування.

В основі цієї практики – східна культура дзен. Звернулися до орієнталізму Едварда Саїда, психоаналізу Еріха Фромма, філософії Дайзетцу Судзукі, у працях яких розкрито філософію дзен-буддизму для європейської людини.

Міркували, чому європейська людина шукає себе у східній культурі? І чи шукають її представники в нас самих себе? У чому взагалі практичний сенс захоплення дзен?

Розглядали зв’язок дзен з творчістю та пошуками істинного «Я», людських бажань з аскетичними практиками. Чи знаємо ми, чого хочемо насправді? І як навчитися усвідомлювати свої бажання?

З одного боку ретрит – відпочинок від повсякденності. З іншого – інтенсивна робота над собою. Як зауважила студентка філософського відділення Юлія Михайленко: «Багато людей на самоізоляції думають: «Нудно, чим зайнятися». Як це – нема чим зайнятися?! Тільки усамітнення і дає таку рідкісну в наш час можливість зайнятися чимось своїм, заповітним і відкладеним в «довгий ящик» дефіциту часу!»

Дізнавалися про дзен-практики, як можна «заспокоїти розум» і зупинити «потік думок». Як загострити сприйняття речей навколо. Як бути цілком присутнім у тому, що робиш.

Наприкінці зустрічі розкривали інтуїтивну мудрість дзен через творчу практику з предметом та фрагмент уявної кінострічки про самих себе.

Візуальним супроводом заходу стали картини черкаських художників Володимира Яковця, Євгенії Васильченко, Сергія Ридванецького, Олександра Шепенькова.

На сайт ретрит

Рисуноeeeк2Ридванецький С.В. Мала місячна мандрівка Ж-1393

7. Яковець В.М. Профіль Ж-1140

Архів подій музею: